- комірка
- [коум’і/рка]
-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
комірка
Смотреть что такое "комірка" в других словарях:
комірка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
комірка — и, ж. 1) Зменш. до комора. 2) Маленьке, тісне приміщення; кімнатка. 3) Заглиблення, ямка; гніздо. || Невеликий отвір, вічко (у системі подібних). 4) Частина запам ятовуючого пристрою ЕОМ. •• Захи/щена комі/рка комірка пам яті, запис інформації в… … Український тлумачний словник
комірка — тут: клітина [XIX] первісна комірка, становляча одну істоту, ділиться на кілька комірок, котрі все ще становлять одну істоту [XIX] … Толковый украинский словарь
комірка елементарна — ячейка элементарная unit cell elementare Zelle – одинична комірка (паралелепіпед), об’єм якої кратний об’ємові примітивного паралелепіпеда. Характеризується величинами ребер (а, в, с), які збігаються з осями кристалів певної установки, і… … Гірничий енциклопедичний словник
комірка — кы, ж. Св. 1. Бічне, тісніше приміщення, де сплят діти. 2. Кладовка, в якій зберігається одяг, білля … Словник лемківскої говірки
комірчастий — прикметник від: комірка … Орфографічний словник української мови
комірковий — а, е. Прикм. до комірка … Український тлумачний словник
комірчастий — а, е. Прикм. до комірка … Український тлумачний словник
комірчина — и, ж. Зменш. до комірка 1), 2) … Український тлумачний словник
комісарка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
